Декапептил 0,1 мг/мл розчин для ін`єкцій 1 мл шприц №7

діюча речовина: триптореліну ацетат;

1 шприц з 1 мл розчину містить триптореліну ацетату 100 мкг, що еквівалентно триптореліну вільної основи 95,6 мкг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, оцтова кислота крижана, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакологічна група. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.

Код ATX L02A E04.

Фармакодинаміка.

Трипторелін – це синтетичний декапептид та аналог природного гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) гіпоталамуса. Трипторелін характеризується більшою тривалістю дії, ніж природний ГнРГ, і має двофазну дію на гіпофізарному рівні. Після початкового сильного раптового підвищення концентрації лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (ефект «спалаху») концентрація ЛГ та ФСГ у крові знижується у зв'язку з десенситизацією гіпофізарних рецепторів ГнРГ з подальшим значним зниженням функції гонад. Точна тривалість дії Декапептилу не встановлена, але пригнічення функції гіпофіза триває не менше ніж 6 днів після останнього введення препарату. Після припинення введення Декапептилу слід очікувати подальшого зниження рівнів ЛГ у крові; при цьому рівні ЛГ повертаються до вихідних значень приблизно через 2 тижні.

Пригнічення функції гіпофіза за допомогою Декапептилу може попередити підвищення рівня ЛГ і, таким чином, передчасну овуляцію та (або) лютеїнізацію фолікулів. Лікування за допомогою агоніста ГнРГ дозволяє знизити частоту відміни циклів та підвищити частоту настання вагітності у циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні дані вказують на те, що після підшкірного введення Декапептилу системна біодоступність триптореліну становить близько 100%. Період напіввиведення триптореліну становить приблизно 3-5 годин, що свідчить про те, що трипторелін буде виведений з організму протягом 24 годин, і, відповідно, його не буде в кровообігу на момент перенесення ембріонів. Метаболізм з утворенням більш простих пептидів та амінокислот в основному відбувається у печінці та нирках. Трипторелін головним чином виводиться із сечею.

Клінічні дослідження свідчать, що ризик накопичення триптореліну у пацієнтів із серйозними порушеннями функції печінки або нирок незначний (період напіввиведення у таких пацієнтів становить приблизно 8 годин).

Клінічні властивості.

Застосування Декапептилу протипоказане у таких випадках:

• підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини;
• підвищена чутливість до гонадотропін-рилізингу гормону (ГнРГ) або будь-якого іншого аналога ГнРГ;
• період вагітності чи годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Необхідно дуже обережно застосовувати трипторелін разом із засобами, що впливають на гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів; рекомендується контролювати гормональний стан пацієнта.

Не можна виключати можливість взаємодії з поширеними лікарськими засобами, включаючи препарати, що вивільняють гістамін.

Зменшення мінеральної щільності кісток

Застосування агоністів ГнРГ може призводити до зменшення мінеральної щільності кісток в середньому на 1% щомісяця протягом 6 місяців лікування. зловживання алкоголем, куріння, тривала терапія препаратами, що знижують мінеральну щільність кісток, такими як протисудомні засоби або кортикостероїди, остеопороз у сімейному анамнезі, порушення харчування, нервова анорексія).

За наявними на даний момент даними, більшість жінок після відміни лікування кісткова маса відновлюється.

Оскільки зменшення мінеральної щільності кісток у пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу може бути небезпечнішим, рішення про терапію триптореліном слід виважено приймати в кожному окремому випадку і терапію слід починати лише в тому випадку, якщо за результатами ретельної оцінки визначено, що користь від лікування перевищує ризики. При цьому слід застосовувати додаткові заходи протидії зменшенню мінеральної густини кісток.

Перед призначенням триптореліну слід підтвердити відсутність вагітності у пацієнтки.

У поодиноких випадках терапія агоністами ГнРГ може виявити наявність раніше не діагностованої гонадотропної аденоми гіпофіза.

У пацієнтів, які отримують терапію агоністами ГнРГ, такими як трипторелін, спостерігається підвищений ризик депресивних станів (які можуть бути досить важкими). Пацієнтів необхідно проінформувати про це та призначати належне лікування у разі виникнення відповідних симптомів.

Надходили повідомлення про зміни настрою, включаючи депресію. Під час лікування слід уважно стежити за пацієнтами з депресією в анамнезі.

Стимуляцію яєчників слід здійснювати під ретельним медичним контролем.

У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки кінцевий період напіввиведення триптореліну становить 7-8 годин порівняно з 3-5 годинами у здорових пацієнтів. Незважаючи на таку тривалу дію, очікується, що трипторелін буде виведений з кровообігу до моменту перенесення ембріонів.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування жінок з ознаками і симптомами активних алергічних станів або відомою схильністю до алергічних реакцій в анамнезі.

Застосування ДРТ пов'язане з підвищеним ризиком розвитку багатоплідної вагітності, загибелі плода під час вагітності, позаматкової вагітності та вроджених вад розвитку. Ці ризики зберігаються у разі застосування Декапептилу як допоміжної терапії при контрольованій гіперстимуляції яєчників. Застосування Декапептилу при контрольованій гіперстимуляції яєчників може підвищити ризик розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) та кіст яєчників.

Стимуляція фолікулів, викликана застосуванням аналогів ГнРГ та гонадотропінів, може помітно посилюватися у невеликої кількості схильних пацієнток, особливо за наявності синдрому полікістозних яєчників.

Подібно до інших аналогів ГнРГ, повідомлялося про випадки розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) у зв'язку із застосуванням триптореліну в поєднанні з гонадотропінами.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ)

СГЯ - це медичне явище, що відрізняється від неускладненого збільшення розміру яєчників. СГЯ – це синдром, який проявляється у різних ступенях тяжкості.

СГЯ включає значне збільшення розміру яєчників, високі рівні статевих стероїдів у сироватці крові, а також підвищення судинної проникності, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній та, в окремих випадках, перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГЯ може спостерігатися наступна симптоматика: абдомінальний біль, здуття живота, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, диспное, олігурія та шлунково-кишкові прояви, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, порушення балансу електролітів, асцит, гемоперитонеум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий легеневий дистрес-синдром та тромбоемболічні явища.

Надмірна реакція яєчників на лікування гонадотропінами рідко призводить до розвитку СГЯ, крім випадків, коли для стимуляції овуляції застосовують людський хоріонічний гонадотропін (чХГ). Відповідно, у випадках розвитку СГЯ доцільно скасувати введення чХГ та порадити пацієнтці утриматися від статевих контактів або використовувати бар'єрні методи контрацепції протягом не менше 4 днів. СГЯ може швидко прогресувати (від 24 години до кількох днів) і стати серйозним медичним ускладненням; відповідно, за станом пацієнток слід спостерігати протягом щонайменше 2 тижнів після введення чХГ.

СГЯ може набувати більш важкої та тривалої форми у разі настання вагітності. Найчастіше СГЯ спостерігається після припинення гормонального лікування та досягає максимальної тяжкості приблизно через 7-10 днів після лікування. Зазвичай СГЯ проходить самостійно із настанням менструації.

Якщо спостерігається СГЯ у тяжкій формі, лікування гонадотропінами необхідно припинити (якщо воно ще триває), пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати спеціальну терапію СГЯ, яка включає спокій, внутрішньовенні вливання розчинів електролітів або колоїдів та гепарину.

Цей синдром частіше спостерігається у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників. Ризик розвитку СГЯ може бути вищим у разі застосування агоністів ГнРГ у поєднанні з гонадотропінами порівняно із застосуванням тільки гонадотропінів.

Кісти яєчників

На початковому етапі лікування агоністами ГнРГ можуть утворюватися кісти яєчників. Зазвичай вони безсимптомні та нефункціональні.

Декапептил містить натрій у кількості менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на максимальну дозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Декапептил не показаний для застосування під час вагітності. На початок лікування необхідно підтвердити відсутність вагітності. Під час лікування слід застосовувати негормональні методи контрацепції до поновлення менструацій. У разі настання вагітності під час лікування терапію триптореліном слід припинити.

Немає клінічних даних, які б вказували на причинно-наслідковий зв'язок між введенням триптореліну та будь-якими подальшими аномаліями розвитку овоцитів, вагітності або плода при застосуванні триптореліну для лікування безпліддя.

Дуже обмежені дані щодо застосування триптореліну в період вагітності не вказують на підвищений ризик уроджених вад розвитку. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Враховуючи фармакологічну дію препарату, не можна виключити несприятливий вплив препарату на вагітність та плід.

Період годування груддю.

Декапептил не показаний для застосування під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Досліджень впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили. Препарат не впливає або незначно впливає на здатність пацієнта керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Лікування Декапептилом слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя у жінок. Декапептил призначений для підшкірного введення 1 раз на добу у нижню частину черевної стінки. Після першої ін'єкції рекомендується спостерігати за пацієнтками протягом 30 хвилин для виявлення симптомів можливої ​​алергічної/псевдоалергічної реакції на ін'єкцію. При цьому необхідно забезпечити наявність належних умов та засобів для можливого лікування таких реакцій. Подальші ін'єкції пацієнти можуть проводити самостійно за умови отримання відповідних інструкцій лікаря про ознаки та симптоми, які можуть свідчити про реакцію підвищеної чутливості, про наслідки такої реакції та необхідність негайного медичного втручання. Для профілактики ліподистрофії слід постійно змінювати місце введення препарату.

Лікування можна розпочинати на початку фолікулярної фази (2-й або 3-й день менструального циклу) або в середині лютеїнової фази (21-й – 23-й день менструального циклу або за 5–7 днів до передбачуваного початку менструації). Контрольовану гіперстимуляцію яєчників гонадотропінами слід розпочинати приблизно через 2–4 тижні після початку лікування Декапептилом. Необхідно контролювати реакцію яєчників методами, що включають або лише УЗД яєчників, або, бажано, УЗД яєчників у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу, та у разі потреби коригувати дозу гонадотропінів. Після того, як відповідна кількість фолікулів досягне належного розміру, лікування Декапептилом та гонадотропінами припинити та одноразово ввести ін'єкцію людського хоріонічного гонадотропіну (чХГ) для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Якщо через 4 тижні не підтверджено ефективність методу (що визначається або лише підтвердженням під час УЗД відшарування ендометрію, або, бажано, методом УЗД у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу), слід розглянути питання щодо припинення лікування Декапептилом. Загальна тривалість лікування зазвичай становить від 4 до 7 тижнів. При застосуванні Декапептилу слід забезпечувати підтримку лютеїнової фази відповідно до затверджених схем лікування.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки не потрібна корекція дози.

Діти. Чи не застосовувати дітям.

Передозування може спричинити триваліший період дії препарату. У разі передозування слід припинити лікування Декапептилом.

Не повідомлялося про якісь небажані реакції внаслідок передозування.

Нижчезазначені побічні реакції, про які часто (≥ 2 %) повідомлялося під час лікування пацієнтів Декапептилом у ході клінічних досліджень як до застосування гонадотропінів, так і паралельно з ними. Найбільш поширеними побічними реакціями є головний біль (27%), вагінальні кровотечі/кров'янисті виділення (24%), біль у животі (15%), запалення в місці ін'єкції (12%) і нудота (10%).

Можуть спостерігатися припливи різної інтенсивності, від легень до сильних, а також гіпергідроз, які зазвичай не потребують припинення лікування.

На початку лікування Декапептилом застосування препарату у поєднанні з гонадотропінами може призвести до розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. При цьому може спостерігатися збільшення розміру яєчників, диспное, тазовий та (або) абдомінальний біль. На початку лікування Декапептилом можуть мати місце генітальні кровотечі, включаючи менорагію та метрорагію.

Повідомлялося про часті випадки (1%) виникнення кіст яєчників на початковому етапі лікування Декапептилом.

Під час лікування триптореліном певні небажані реакції вказували на загальну картину гіпоестрогенних станів, пов'язаних із гіпофізарно-оваріальною блокадою, таких як порушення сну, головний біль, зміни настрою, вульвовагінальна сухість, диспареунія та зниження лібідо.

Під час лікування Декапептилом може спостерігатися біль у молочних залозах, м'язові спазми, артралгія, збільшення маси тіла, нудота, біль у животі, абдомінальний дискомфорт, астенія та випадки розпливчастості зору та порушення зору.

Повідомлялося про поодинокі випадки локалізованих або генералізованих алергічних реакцій після ін'єкції Декапептилу.

Побічні реакції розподілені за частотою так: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100), частота невідома.

Інфекції та інвазії: часто – інфекція верхніх дихальних шляхів, фарингіт.

З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості.

Порушення з боку психіки: нечасто – зміни настрою, депресія; частота невідома – порушення сну, зниження лібідо.

З боку нервової системи: дуже часто головний біль;

З боку органів зору: частота невідома – порушення зору, нечіткість зору.

З боку судинної системи: часто припливи.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома – диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто абдомінальний біль, нудота; часто – здуття живота, блювання; частота невідома – абдомінальний дискомфорт.

З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – гіпергідроз, свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – біль у спині; частота невідома – м'язові спазми, артралгія.

Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: часто – викидень.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто – вагінальна кровотеча; часто – тазовий біль, синдром гіперстимуляції яєчників, дисменорея, кіста яєчника; частота невідома – збільшення розміру яєчників, менорагія, метрорагія, вульвовагінальна сухість, диспареунія, біль у молочних залозах.

Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже часто – запалення в місці ін'єкції;

Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома – збільшення маси тіла.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від +2 до +8 °С. Чи не заморожувати.

Несумісність.

З огляду на відсутність досліджень несумісності препарат не рекомендується поєднувати з іншими лікарськими засобами.