Симбікорт Турбухалер порошок для інгаляцій дозований 160 мкг/4,5 мкг/доза в пластиковому інгаляторі 120 доз

діючі речовини: 1 інгаляція (1 доза) містить: 160 мкг будесоніду мікронізованого;

4,5 мкг формотеролу дигідрату фумарату;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат.

Порошок для інгаляції дозований.

Основні фізико-хімічні властивості:

Інгалятор (60 доз):  дозатор червоного кольору, що обертається. На дозаторі, що обертається, вичавлений код Брайля. Кришка білого кольору. Усередині кришки перебувають п'ять ребер.

У вікні індикатора дозування видно цифра 60. Насадка має чотири стрижні і може обертатися.

Вміст:  від білого до майже білого кольору, переважно у формі округлих гранул.

Інгалятор (120 доз):  дозатор червоного кольору, що обертається. На дозаторі, що обертається, витіснений код Брайля. Кришка білого кольору. Усередині кришки перебувають п'ять ребер.

У вікні індикатора дозування видно цифра 120. Насадка має чотири стрижні і може обертатися.

Зміст : від білого до майже білого кольору, переважно у формі округлих гранул.

Адренергічні засоби у поєднанні з кортикостероїдами або іншими препаратами, крім антихолінергічних засобів. Формотерол та будесонід. Код ATX R03A K07.

Фармакодинаміка.

Механізми дії та фармакодинамічні ефекти

До складу лікарського засобу Симбікорт Турбухалер входять формотерол та будесонід, що мають різний механізм дії та виявляють адитивний ефект зниження частоти загострень бронхіальної астми. Специфічні властивості будесоніду та формотеролу дозволяють застосовувати комбінацію для підтримуючої терапії та полегшення симптомів або для підтримуючої терапії бронхіальної астми.

Будесонід

Будесонід - це глюкокортикостероїд, який при інгаляції має дозозалежну протизапальну дію в дихальних шляхах, що призводить до зменшення симптомів та зниження частоти загострень бронхіальної астми. Інгаляційний будесонід викликає менш виражені побічні реакції, ніж системні кортикостероїди. Точний механізм, який відповідає за протизапальний ефект глюкокортикостероїдів, невідомий.

Формотерол

Формотерол – це селективний β 2 -адренергічний агоніст, який при інгаляційному застосуванні призводить до швидкої та тривалої релаксації гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів із оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхорозширювальний ефект є дозозалежним, лікарський засіб починає діяти протягом 1-3 хвилин. Тривалість дії становить щонайменше 12 годин після одноразової дози.

Клінічна ефективність та безпека

Бронхіальна астма

Клінічна ефективність підтримуючої терапії будесонідом/формотеролом

Клінічні дослідження за участю дорослих пацієнтів показали, що додавання формотеролу в будесонід полегшувало симптоми бронхіальної астми та покращувало функцію легень та знижувало частоту загострень. У двох дослідженнях тривалістю 12 тижнів ефект, який чинили будесонід/формотерол на функцію легень, був таким самим, що й ефект, який чинили будесонід і формотерол у довільній комбінації, і перевищив ефект будесоніду при його застосуванні як монотерапія. Всі групи лікування використовували агоністи β 2 -адренорецепторів короткої дії при необхідності. З часом не спостерігалося жодних ознак ослаблення антиастматичного ефекту.

Було проведено два 12-тижневі дослідження за участю педіатричних пацієнтів, у яких 265 осіб у віці 6–11 років отримували лікування підтримуючими дозами будесоніду/формотеролу (2 інгаляції по 80 мкг/4,5 мкг/інгаляцію двічі на добу) та агоніст. В обох дослідженнях спостерігалося поліпшення функції легень та лікування переносилося належним чином у порівнянні із застосуванням відповідної дози будесоніду при застосуванні будесоніду як монотерапія.

Клінічна ефективність підтримуючої терапії та застосування будесоніду/формотеролу для полегшення симптомів

Загалом 12076 пацієнтів з бронхіальною астмою були включені до 5 подвійно сліпих досліджень ефективності та безпеки застосування лікарського засобу (4447 пацієнтів були рандомізовані до групи підтримуючої терапії та застосування будесоніду/формотеролу для полегшення симптомів), які тривали протягом 6 або 12 місяців. Для участі у дослідженні потрібно, щоб у пацієнтів були симптоми бронхіальної астми, незважаючи на використання інгаляційних глюкокортикостероїдів.

Застосування будесоніду/формотеролу для підтримуючої терапії та для полегшення симптомів забезпечувало статистично значуще та клінічно значуще зниження частоти загострень бронхіальної астми тяжкого ступеня щодо всіх груп порівняно з іншими терапіями.

Порівняння ефективності та безпеки лікарського засобу при застосуванні підліткам та дорослим було продемонстровано у 6 подвійно сліпих дослідженнях, до яких входили 5 вищезазначених досліджень та одне додаткове дослідження із застосуванням вищої підтримуючої дози – дві інгаляції по 160/4,5 мкг двічі на добу. Оцінки спиралися на дані в цілому 14385 пацієнтів з астмою, з яких 1847 були підлітками. Кількість пацієнтів підліткового віку, які застосовували більше 8 інгаляцій лікарського засобу хоча б в один із днів у рамках застосування будесоніду/формотеролу для підтримуючої терапії та полегшення симптомів, була обмежена, і таке застосування було нечастим.

У дослідженнях з пацієнтами, які звернулися за медичною допомогою через гострі симптоми бронхіальної астми, застосування будесоніду/формотеролу забезпечувало швидке та ефективне полегшення симптомів бронхоспазму подібно до застосування сальбутамолу та формотеролу.

ХОЗЛ

У двох 12-місячних дослідженнях оцінювали вплив лікарського засобу на функцію легень та частоту загострень (визначалися за кількістю курсів пероральних стероїдів та/або курсу антибіотиків та/або госпіталізацій) у пацієнтів з помірним або тяжким ХОЗЛ. Критерієм включення в обидва дослідження було значення ОФВ1 до застосування бронходилататора < 50% від прогнозованої норми. Медіана ОФВ1 після застосування бронходилататора на момент включення до дослідження становила 42% прогнозованої норми.

Середня кількість загострень на рік (як визначено вище) значно зменшилась у групі застосування будесоніду/формотеролу порівняно з монотерапією формотеролом або плацебо (середня частота 1,4 порівняно з 1,8–1,9 у групі застосування плацебо/формотеролу). Середня кількість днів прийому пероральних кортикостероїдів/пацієнта протягом 12 місяців була дещо знижена у групі застосування будесоніду/формотеролу (7–8 днів/пацієнта/рік порівняно з 11–12 та 9–12 днями у групах застосування плацебо та формотеролу відповідно). Щодо змін параметрів легеневої функції, таких як, наприклад, ОФВ1, лікування будесонідом/формотеролом не було ефективнішим, ніж лікування одним тільки формотеролом.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Комбінація фіксованих доз будесоніду та формотеролу та відповідні монопрепарати виявилися біоеквівалентними з урахуванням системних експозицій будесоніду та формотеролу. Незважаючи на це, після застосування комбінації фіксованих доз спостерігалося невелике зростання пригнічення секреції кортизолу в порівнянні із застосуванням лікарських засобів окремо. Різницю було визнано незначною з урахуванням клінічної безпеки.

Ознак фармакокінетичної взаємодії будесоніду з формотеролом не було.

Фармакокінетика відповідних речовин була подібною після застосування будесоніду та формотеролу в якості монотерапії або у фіксованій комбінації доз. Після застосування фіксованої комбінації доз площа під кривою (AUC) будесоніду була дещо вищою, швидкість абсорбції та максимальна концентрація у плазмі були дещо вищими, ніж при окремому застосуванні активних речовин. Максимальна концентрація формотеролу у плазмі після застосування фіксованої комбінації доз була подібною до концентрації після застосування монотерапії. Інгаляційний будесонід швидко абсорбується; концентрація у плазмі досягає максимуму протягом 30 хвилин після інгаляції. Середнє легеневе відкладення будесоніду після інгаляції через інгалятор сухого порошку коливалося від 32% до 44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 49% від доставленої дози. У дітей віком 6–16 років легеневе відкладення коливається в тому ж діапазоні, що й у дорослих при застосуванні тих самих доз. Відповідні плазмові концентрації не визначалися.

Інгаляційний формотерол швидко всмоктується; плазмова концентрація досягає максимуму протягом 10 хвилин після інгаляції. У дослідженнях середня легенева депозиція формотеролу після інгаляції через порошковий інгалятор коливалася від 28% до 49% доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% дозованої дози.

Розподіл та метаболізм

З білками плазми зв'язується приблизно 50% формотеролу і 90% будесоніду. Об'єм розподілу формотеролу становить приблизно 4 л/кг, будесоніду – 3 л/кг. Формотерол інактивується шляхом реакцій кон'югації (утворюються активні О-деметильовані та деформовані метаболіти, але вони є переважно у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід зазнає значної (приблизно до 90%) біотрансформації при першому проходженні через печінку з утворенням метаболітів з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів, 6-β-гідрокси-будесоніду та 16-α-гідрокси-преднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Ознак метаболічної взаємодії чи реакцій заміщення між формотеролом та будесонідом немає.

Виведення

Переважна частина дози формотеролу відчуває печінковий метаболізм і надалі виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться у незміненому вигляді із сечею.

Будесонід метаболізується переважно за допомогою ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться із сечею у незміненій чи кон'югованій формі. У сечі визначається лише незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1,2 л/хв), період напіввиведення з плазми після внутрішньовенного введення становить приблизно 4 години.

Фармакокінетика будесоніду або формотеролу у пацієнтів з нирковою недостатністю невідома. У пацієнтів із хворобами печінки експозиція будесоніду та формотеролу в крові може бути підвищена.

Лінійність/нелінійність

Системна експозиція будесоніду та формотеролу лінійно корелює із застосовуваною дозою.

Бронхіальна астма

Симбікорт Турбухалер, 160 мкг/4,5 мкг, призначають дорослим та дітям віком від 12 років для регулярного лікування бронхіальної астми при доцільності застосування комбінованої терапії (інгаляційного кортикостероїду та агоніста β 2 -адренорецепторів тривалої дії).

• якщо їх стан недостатньо контролюється за допомогою інгаляційних кортикостероїдів та швидкодіючих агоністів β2-адренорецепторів, які застосовуються у разі потреби, або
• якщо стан контролюється інгаляційними кортикостероїдами та агоністами β2-адренорецепторів тривалої дії.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Симбікорт Турбухалер призначають для симптоматичного лікування дорослим пацієнтам віком від 18 років з ХОЗЛ з обсягом форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) < 70% прогнозованої норми (після застосування бронходилататора) та наявністю в анамнезії загострень, незважаючи на регулярну.

Підвищена чутливість до діючих або допоміжних речовин, перелічених у розділі "Склад" (лактоза, що містить невелику кількість білків молока).

Фармакокінетичні взаємодії

Рівні будесоніду в плазмі можуть помітно зростати при супутньому застосуванні лікарського засобу з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з кетоконазолом, ітраконазолом, вориконазолом, позаконазолом, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном та інгібіторами препарату). будесоніда повинен бути якомога довшим (розділ «Особливості застосування»).

Потужний інгібітор CYP3A4 кетоконазол, що застосовувався в дозі 200 мг 1 раз на добу, підвищував концентрацію перорального будесоніду в плазмі (3 мг як одноразова доза) в середньому в 6 разів при їх одночасному застосуванні. При застосуванні кетоконазолу через 12 годин після будесоніду концентрація будесоніду підвищувалася в середньому в 3 рази, що вказує на те, що роздільне застосування лікарських засобів з певним інтервалом може зменшити зростання концентрації будесоніду у плазмі. Обмежені дані щодо цієї взаємодії при застосуванні високих доз інгаляційного будесоніду показують, що у разі одночасного застосування ітраконазолу в дозі 200 мг 1 раз на добу та інгаляційного будесоніду (1000 мкг як одноразова доза) плазмові рівні будесоніду можуть помітно.

Фармакодинамічні взаємодії

β-адреноблокатори можуть послаблювати чи пригнічувати дію формотеролу. Тому Симбікорт Турбухалер не слід застосовувати разом з β-адреноблокаторами (у тому числі краплями очей), якщо для цього немає вагомих причин.

При супутньому застосуванні хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазину, антигістаміну (терфенадину), а також трициклічних антидепресантів може продовжуватись інтервал QTc та зростати ризик шлуночкових аритмій.

Крім того, L-допа, L-тироксин, окситоцин та алкоголь можуть порушувати серцеву переносимість β 2 -симпатоміметиків.

Супутнє застосування інгібіторів моноамінооксидази, у тому числі лікарських засобів з подібними властивостями, такими як фуразолідон та прокарбазин, може провокувати гіпертонічні реакції.

Пацієнтам, які отримують супутню анестезію за допомогою галогенізованих вуглеводнів, загрожує підвищений ризик розвитку аритмій.

Одночасне застосування інших β-адренергічних або антихолінергічних лікарських засобів може мати потенційно адитивний бронхолітичний ефект.

Гіпокаліємія може збільшувати схильність до аритмії у пацієнтів, які застосовують глікозиди наперстянки.

Гіпокаліємія може виникати внаслідок терапії β 2 -агоністами та потенціюватися при супутньому застосуванні похідних ксантину, кортикостероїдів та діуретиків (див. «Особливості застосування»).

Взаємодії будесоніду та формотеролу з іншими лікарськими засобами, що застосовуються для лікування бронхіальної астми, не спостерігалося.

Діти.

Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих пацієнтів.

При необхідності припинення лікування рекомендується поступово знижувати дозу, а не різко скасовувати терапію. Не слід повністю скасовувати інгаляційні кортикостероїди, крім випадків, коли це тимчасово необхідно для підтвердження діагнозу астми.

Пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо вважає лікування неефективним або коли було перевищено максимальну рекомендовану добову дозу лікарського засобу. Раптове та прогресуюче погіршення контролю над бронхіальною астмою або ХОЗЛ потенційно загрожує життю, і пацієнту слід терміново пройти медичне обстеження. У таких випадках слід розглянути необхідність посилення терапії кортикостероїдами, наприклад, призначити курс пероральних кортикостероїдів або лікування антибіотиками, якщо є бактеріальна інфекція.

Слід порадити пацієнтові завжди мати при собі інгалятор «швидкої допомоги»: або Симбікорт Турбухалер (для пацієнтів з бронхіальною астмою, які застосовують Симбікорт Турбухалер як підтримуючу терапію та для полегшення симптомів), або окремий швидкодіючий бронходилататор (для всіх пацієнтів, які застосовують як підтримуючу терапію).

Пацієнтам слід нагадувати про необхідність застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер у дозах, що підтримують, за призначеною схемою, навіть за відсутності симптомів захворювання. Після досягнення контролю за симптомами бронхіальної астми можна розглянути можливість поступового зменшення дози лікарського засобу Симбікорт Турбухалер. У разі зниження дози важливо, щоб пацієнти проходили регулярні обстеження. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу Симбікорт Турбухалер (див. «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнтам не слід починати прийом лікарського засобу Симбікорт Турбухалер у період загострення, гострого чи значного погіршення перебігу бронхіальної астми. При застосуванні Симбікорту Турбухалер можуть виникати серйозні побічні реакції, пов'язані з бронхіальною астмою, та загострення захворювання. Пацієнтам слід продовжувати лікування та звернутися до лікаря, якщо симптоми бронхіальної астми не проходять або посилюються після початку терапії лікарським засобом Симбікорт Турбухалер.

Немає даних клінічних досліджень щодо застосування лікарського засобу.

Як і за будь-якої іншої інгаляційної терапії можливе виникнення парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів та появою задишки після прийому дози лікарського засобу. Якщо у пацієнта розвивається парадоксальний бронхоспазм, слід негайно припинити застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер, оцінити стан пацієнта та за необхідності розпочати альтернативну терапію. Парадоксальний бронхоспазм, лікування якого слід розпочати одразу, усувається швидкодіючими інгаляційними бронхолітиками (див. «Побічні реакції»).

Системні ефекти можуть виникати при інгаляційному застосуванні всіх інгаляційних кортикостероїдів, особливо при високих дозах та протягом тривалого періоду лікування. Імовірність виникнення таких ефектів набагато менша при застосуванні інгаляційних форм кортикостероїдів порівняно з пероральними. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушінгоїдні ознаки, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей і підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту і глаукому і рідше – психологічні порушення або зміна поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, тривогу, девогу, девогу. "Побічні реакції").

Можливий вплив на мінеральну щільність кісток слід враховувати, особливо у пацієнтів, які застосовують високі дози протягом тривалого часу, що є додатковим фактором ризику остеопорозу. У тривалому дослідженні інгаляційного будесоніду при середній добовій дозі 400 мкг (відмірена доза) у дітей або 800 мкг (відмірена доза) у дорослих не було помічено значного впливу на мінеральну щільність кісток. Інформація про вплив Сімбікорт Турбухалер у вищих дозах відсутня.

Якщо є підстави вважати, що на тлі попередньої терапії стероїдами системної дії була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів для переведення пацієнтів на лікування лікарським засобом Сімбікорт Турбухалер.

Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів, але пацієнтам, які попередньо застосовували пероральні стероїди, протягом тривалого часу може все ще загрожувати порушення функцій надниркових залоз.

Відновлення стану пацієнтів після припинення пероральних стероїдів може тривати довго, тому пацієнти, які раніше застосовували пероральні кортикостероїди і були переведені на лікування інгаляційним будесонідом, можуть протягом тривалого часу залишатися в групі ризику порушення функцій надниркових залоз. У таких випадках необхідно регулярно контролювати функцію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи.

Тривале лікування високими дозами інгаляційних кортикостероїдів, особливо при застосуванні більш високих доз, ніж були рекомендовані, може призвести також до клінічно значущого пригнічення функції надниркових залоз. дози стероїдів може викликати розвиток гострого адреналового кризу. Симптоми та ознаки, які можуть спостерігатися під час гострого адреналового кризу, не завжди бувають чіткими, але можуть включати анорексію, біль у животі, втрату маси тіла, стомлюваність, головні болі, нудоту, нудоту, блювання; гіпоглікемію.

Не можна різко припиняти лікування додатковими системними стероїдами чи інгаляційним будесонідом.

При переході з терапії пероральними стероїдами застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер, як правило, буде спостерігатися нижчий системний вплив стероїдів і це може призвести до виникнення симптомів алергії або симптомів артриту, таких як риніт, екзема і болі в м'язах і суглобах. При розвитку цих станів слід розпочати специфічне лікування. Зазвичай недостатній ефект глюкокортикостероїдів можна запідозрити, якщо виникають такі симптоми, як стомлюваність, головний біль, нудота і блювання, хоча це буває рідко. У таких випадках іноді необхідно тимчасово збільшити дозу пероральних глюкокортикостероїдів.

Щоб мінімізувати ризик розвитку орофарингеального кандидозу (див. розділ "Побічні реакції"), пацієнту потрібно дати вказівку полоскати рот водою після інгаляції підтримуючої дози лікарського засобу. За наявності орофарингеального кандидозу ротову порожнину потрібно полоскати водою і після інгаляцій лікарського засобу в разі необхідності.

Слід уникати супутнього застосування ітраконазолу, ритонавіру або інших потужних інгібіторів CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо це неможливо, інтервал часу між застосуванням взаємодіючих лікарських засобів має бути якомога довшим. Пацієнтам, які приймають потужні інгібітори CYP3A4, не рекомендується застосовувати Симбікорт Турбухалер одночасно для підтримуючої терапії та полегшення симптомів.

З обережністю слід застосовувати Симбікорт Турбухалер пацієнтам з тиреотоксикозом, феохромоцитомою, цукровим діабетом, нелікованою гіпокаліємією, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, ідіопатичним підклапаним аортальним стенозом, тяжкою артеріальною гіпертензією та іншими захворюваннями.

З обережністю слід застосовувати лікарський засіб пацієнтам з подовженням інтервалу QTc. Формотерол може спричинити подовження інтервалу QTc.

Слід переглянути необхідність застосування інгаляційних кортикостероїдів та їх дозу пацієнтам із туберкульозом легень у активній чи неактивній формі, грибковими чи вірусними інфекціями дихальних шляхів.

При застосуванні агоністів β 2 -адренорецепторів у високих дозах можливий розвиток потенційно серйозної гіпокаліємії. При одночасному лікуванні агоністами β 2 -адренорецепторів та лікарськими засобами, які можуть спричинити гіпокаліємію або посилювати гіпокаліємічний ефект (наприклад, похідні ксантину, стероїди та діуретики), можливе посилення гіпокаліємічного ефекту агоністів β 2 -адренорецепторів. Особливої ​​обережності слід дотримуватись пацієнтів з нестабільним перебігом бронхіальної астми, що потребує частого застосування бронходилататорів для зняття симптомів, а також при гострій тяжкій бронхіальній астмі, оскільки ризик гіпокаліємії посилюється на тлі гіпоксії та інших станів, що збільшує ймовірність розвитку такого ускладнення. У таких випадках рекомендується контролювати рівні калію у сироватці крові.

Як і при застосуванні інших агоністів β 2 -адренорецепторів, пацієнтам із цукровим діабетом слід додатково контролювати рівні глюкози у крові.

При системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів можливі порушення зору. За наявності у пацієнта таких симптомів, як розмитість зору або інших порушень зору, слід звернутися за консультацією до офтальмолога для оцінки можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні хвороби, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСГ), про що повідомлялося після системного або місцевого застосування кортикостеро

Симбікорт Турбухалер містить моногідрат лактози (<1 мг/інгаляцію). Зазвичай така кількість не викликає проблем у пацієнтів, які не переносять лактозу. Допоміжна речовина містить невелику кількість молочних білків, які можуть спричинити алергічні реакції.

Пневмонія у пацієнтів з ХОЗЛ

У пацієнтів з ХОЗЛ, які отримували інгаляційні кортикостероїди, спостерігалася підвищена частота пневмонії, включаючи випадки пневмонії, які потребували госпіталізації. Є певні дані про підвищений ризик виникнення пневмонії зі збільшенням дози стероїдів, але це не було достовірно показано у всіх дослідженнях.

Немає переконливих клінічних доказів наявності відмінностей за величиною ризику розвитку пневмонії між різними лікарськими засобами групи інгаляційних кортикостероїдів.

Лікарям слід бути уважними щодо можливого розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, оскільки клінічні ознаки таких інфекцій збігаються із симптомами загострення ХОЗЛ.

Фактори ризику розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ включають куріння, літній вік, низький індекс маси тіла (ІМТ) та тяжкий перебіг ХОЗЛ.

Діти. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які тривалий час застосовують інгаляційні кортикостероїди. У разі уповільнення їх зростання слід переглянути терапію з метою зниження дози інгаляційного кортикостероїду до найнижчої дози, коли зберігається ефективний контроль симптомів бронхіальної астми, якщо це можливо.

Необхідно ретельно зважити користь від застосування кортикостероїдів та можливі ризики уповільнення зростання. Крім того, доцільно направити пацієнта на обстеження до дитячого фахівця з респіраторних захворювань.

Обмежені дані довгострокових досліджень свідчать про те, що більшість дітей та підлітків, які отримували терапію інгаляційним будесонідом, досягали нормальних для дорослих показників зростання. Однак спостерігалося початкове незначне та тимчасове зниження темпів зростання (приблизно на 1 см). Зазвичай це відбувається протягом першого року лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Немає клінічних даних щодо застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер або супутньої терапії формотеролом та будесонідом у період вагітності. Дані, отримані під час дослідження впливу лікарського засобу на ембріофетальний розвиток щурів, не виявили жодних ознак будь-якого додаткового ефекту при застосуванні цієї комбінації.

Достатніх даних щодо застосування формотеролу вагітним немає. При проведенні досліджень репродуктивної функції у тварин формотерол спричиняв розвиток небажаних ефектів при застосуванні дуже високих системних доз.

Дані, отримані близько 2000 вагітностей, не виявили будь-якого підвищення тератогенного ризику, пов'язаного із застосуванням інгаляційного будесоніду. Дослідження на тваринах продемонстрували, що глюкокортикостероїди можуть спричинити порушення розвитку.

У дослідженнях на тваринах також було виявлено, що застосування глюкокортикоїдів у період вагітності у високих дозах підвищувало ризики затримки внутрішньоутробного росту, розвитку серцево-судинних захворювань у дорослих тварин та призводило до постійних змін у щільності рецепторів до глюкокортикоїдів, метаболізму та профілю нейромедіаторів. засоби в діапазоні доз, які були нижчими від тератогенних доз.

Під час вагітності Симбікорт Турбухалер можна застосовувати лише в тому випадку, якщо користь від лікування перевершує потенційні ризики. Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу будесоніду, яка забезпечує належний контроль симптомів бронхіальної астми.

Годування груддю

Будесонід проникає у грудне молоко. Однак при прийомі лікарського засобу в терапевтичних дозах на грудне немовля не очікується. Невідомо, чи формотерол проникає в грудне молоко людини.

У щурів невеликі кількості формотеролу були виявлені в материнському молоці.

Фертильність

Даних щодо потенційного впливу будесоніду на фертильність немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Симбікорт Турбухалер не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Шлях запровадження – інгаляційний.

Дозування

Бронхіальна астма

Симбікорт Турбухалер не призначений для початкового лікування бронхіальної астми. Дози компонентів лікарського засобу Симбікорт Турбухалер підбирають індивідуально, і їх необхідно коригувати відповідно до тяжкості захворювання. Це слід враховувати не тільки на початку застосування комбінованих лікарських засобів, але також при корекції підтримуючої дози. Якщо пацієнту потрібна комбінація доз, яка відрізняється від наявних у комбінованому інгаляторі, слід призначити відповідні дози агоністів β 2 -адренорецепторів та/або кортикостероїдів в окремих інгаляторах.

Дозу слід поступово зменшити до найнижчої дози, що дозволяє ефективно контролювати симптоми захворювання. Пацієнтам необхідно регулярно проходити повторні обстеження у лікаря, який призначив лікарський засіб так, щоб доза лікарського засобу Симбікорт Турбухалер залишалася оптимальною. Після досягнення тривалого контролю симптомів за допомогою найменшої дози, що рекомендується, слід спробувати контролювати симптоми тільки за допомогою інгаляційного кортикостероїду.

Є два варіанти застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер.

A. Застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер для підтримуючої терапії: Симбікорт Турбухалер застосовують для регулярної підтримуючої терапії в комбінації з окремим швидкодіючим бронходилататором, що використовується як засіб для зняття симптомів.

Б. Застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер для підтримуючої терапії та полегшення симптомів : Симбікорт Турбухалер застосовують для регулярної підтримуючої терапії, а також при необхідності – для зняття симптомів.

A. Застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер для підтримуючої терапії

Пацієнтам слід порадити завжди мати при собі окремий бронходилататор, що швидко діє, для зняття симптомів у будь-який момент часу.

Рекомендовані дози

Дорослі (вік від 18 років): 1-2 інгаляції двічі на добу. Деяким пацієнтам може знадобитися до 4 інгаляцій двічі на добу.

Діти (вік 12-17 років): 1-2 інгаляції двічі на добу.

Зазвичай після досягнення контролю за симптомами захворювання при застосуванні лікарського засобу двічі на добу титрують до найменшої ефективної дози, включаючи застосування лікарського засобу у комбінації з інгаляційним кортикостероїдом.

Збільшення використання окремого швидкодіючого бронходилататора вказує на погіршення перебігу основного захворювання та потребує переоцінки лікування бронхіальної астми.

Діти (вік від 6 років): для застосування дітям віком 6–11 років є лікарська форма з меншим дозуванням (80 мкг/4,5 мкг/доза).

Діти віком до 6 років: оскільки доступні лише обмежені дані, Симбікорт Турбухалер не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років.

Б. Застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер для підтримуючої терапії та полегшення симптомів

Пацієнтам слід приймати добову підтримуючу дозу лікарського засобу Симбікорт Турбухалер, а також застосовувати цей лікарський засіб при необхідності для полегшення симптомів. профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичними навантаженнями; в такому випадку рекомендується враховувати частоту застосування лікарського засобу при необхідності.

Застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер для підтримуючої терапії та полегшення симптомів слід розглянути, зокрема, для пацієнтів:

• з недостатнім контролем бронхіальної астми, у яких часто виникає потреба у лікарських засобах для полегшення симптомів;
• з загостреннями бронхіальної астми у минулому, які вимагали медичного втручання.

За станом пацієнтів, які часто та у великій кількості застосовують інгаляції лікарського засобу.

Рекомендовані дози

Дорослі та діти (вік від 12 років): рекомендована підтримуюча доза становить 2 інгаляції на добу – по 1 інгаляції вранці та ввечері або 2 інгаляції лише вранці чи ввечері. Для деяких пацієнтів може знадобитися підтримуюча доза – по 2 інгаляції двічі на добу. При необхідності, якщо виявляються симптоми, застосовують одну додаткову інгаляцію. Якщо через кілька хвилин симптоми не зникнуть, слід провести додаткову інгаляцію. У жодному окремому випадку не слід робити більше 6 інгаляцій.

Загальна добова доза понад 8 інгаляцій зазвичай не потрібна; проте, протягом обмеженого періоду загальне добове дозування може становити до 12 інгаляцій. Пацієнтам, які застосовують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендується звернутися до лікаря. Їм слід пройти повторне обстеження та переглянути схему підтримуючої терапії.

Діти до 12 років: дітям не рекомендується застосовувати Сімбікорт Турбухалер для підтримуючої терапії та полегшення симптомів.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Рекомендовані дози

Дорослі: 2 інгаляції двічі на день.

Загальна інформація

Особливі групи пацієнтів

Особливих вимог до дозування лікарського засобу для пацієнтів похилого віку немає. Дані щодо застосування Симбікорт Турбухалер пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки відсутні. Оскільки будесонід і формотерол виводяться переважно за участю печінкового метаболізму, у пацієнтів з тяжким цирозом печінки очікується зростання концентрації лікарського засобу в плазмі.

Спосіб застосування

Інструкція з правильного застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер

Підготовка нового інгалятора з лікарським засобом Симбікорт Турбухалер до застосування

Перед першим застосуванням новий інгалятор із лікарським засобом Симбікорт Турбухалер слід підготувати до роботи, як зазначено нижче:

1. Відкрутити і зняти ковпачок. Може лунати тарахтіння.
2. Тримати інгалятор з лікарським засобом Симбікорт Турбухалер вертикально червоний дозатор вниз.
3. Повернути червоний дозатор до упору в один бік, потім до упору в інший (не має значення, в який бік повертати спочатку). Повинне пролунати клацання.
4. Ще раз прокрутіть дозатор в обох напрямках.
5. В даний час інгалятор із лікарським засобом Симбікорт Турбухалер готовий до використання.

Як робити інгаляцію

Щоразу для прийому дози необхідно дотримуватися наступних інструкцій

9. Після щоденних ранкових та/або вечірніх інгаляцій слід прополоскати рот водою, не ковтаючи її.

Не слід намагатись зняти або відкрутити насадку. Вона закріплена на інгаляторі з лікарським засобом Симбікорт Турбухалер і його не слід знімати. Не використовувати інгалятор, якщо він пошкоджений або його насадка вимкнулася.

Як і при використанні інших інгаляторів, особи, що доглядають, повинні стежити, щоб діти, яким призначено Сімбікорт Турбухалер, виробляли інгаляції відповідно до вищенаведених інструкцій.

Очищення інгалятора з лікарським засобом Симбікорт Турбухалер

Зовнішню поверхню насадки потрібно раз на тиждень протирати сухою тканиною. Не слід використовувати воду чи інші рідини.

Коли потрібно застосувати новий інгалятор.

• Поява червоного кольору у вікні індикатора означає, що в інгаляторі залишилося приблизно 20 доз. Коли в інгаляторі залишається 10 доз, вікно індикатора стає червоним. Коли позначка "0" на червоному вікні досягне центру вікна індикатора, потрібно замінити інгалятор новим (рис. 5).

Примітка

• Дозатор обертатиметься і клацатиме, навіть коли інгалятор із лікарським засобом Симбікорт Турбухалер спорожніє.
• Звук, який можна почути під час струшування інгалятора з лікарським засобом Симбікорт Турбухалер, викликає поглинач вологи, а не лікарський засіб. Тому цей звук не допоможе визначити, скільки лікарського засобу "Сімбікорт Турбухалер" залишилося в інгаляторі.
• Якщо інгалятор з лікарським засобом Симбікорт Турбухалер помилково заправити більше однієї дози, при інгаляції в легені все одно потрапить лише одна доза. Однак індикатор доз зареєструє загальну кількість відмірених доз.

У разі перевищення дози

Лікарський засіб необхідно приймати згідно з інструкцією або рекомендацією лікаря. Не слід перевищувати призначену дозу, не порадившись із лікарем.

Найбільш поширеними симптомами, які можуть виникнути у разі перевищення дози лікарського засобу Симбікорт Турбухалер, є тремтіння, головний біль або прискорене серцебиття.

У разі пропуску інгаляції

• Якщо інгаляцію було пропущено, потрібно її зробити відразу, як було згадано про це. Однак, якщо до наступної інгаляції залишилося небагато часу, пропущену дозу не слід приймати.
• Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної.

З наступними питаннями застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря чи фармацевта.

Інгалятор активується інспіраційним потоком, а це означає, що коли пацієнт вдихає через насадку, діючі речовини потраплять у дихальні шляхи разом із повітрям, що вдихається.

Примітка

Важливо проінструктувати пацієнта:

• дотримуватися інструкцій з медичного застосування лікарського засобу Сімбікорт Турбухалер;
• вдихати сильно і глибоко через насадку так, щоб забезпечити надходження оптимальної дози до легень;
• ніколи не видихати через насадку;
• після застосування закривати інгалятор із лікарським засобом Симбікорт Турбухалер ковпачком;
• після інгаляції підтримуючої дози полоскати рот водою, щоб мінімізувати ризик розвитку кандидозу порожнини рота. У разі кандидозу ротової порожнини слід полоскати водою рот також після застосування лікарського засобу в разі необхідності.

Пацієнт може не відчути смаку або потрапляння лікарського засобу.

Інша інформація

На нижній частині дозатора, що обертається, витіснений код Брайля для ідентифікації Сімбікорт Турбухалер (код для Сімбікорт Турбухалер — цифра 6, що відрізняє його від інших лікарських засобів АстраЗенека).

Діти. Симбікорт не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років. Для застосування дітям віком 6–11 років є лікарська форма з меншим дозуванням (80 мкг/4,5 мкг/доза).

Передозування формотеролу, ймовірно, призведе до ефектів, типових для β 2 -адренергічних агоністів: тремору, головного болю, серцебиття. У поодиноких випадках повідомлялося про тахікардію, гіперглікемію, гіпокаліємію, подовження інтервалу QTc, аритмію, нудоту і блювоту. Може бути показана підтримуюча та симптоматична терапія. Застосування 90 мкг протягом 3 годин пацієнтами з гострою бронхіальною обструкцією було безпечним.

При гострому передозуванні будесоніду, навіть у надмірних дозах, клінічних проблем не очікується. При тривалому застосуванні надмірних доз лікарського засобу можливі прояви системної дії глюкокортикостероїдів, такі як гіперкортицизм та пригнічення надниркових залоз.

Якщо застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер необхідно відкласти через передозування формотеролу, що входить до його складу, слід обговорити використання відповідного інгаляційного кортикостероїду.

Оскільки Симбікорт Турбухалер містить будесонід та формотерол, можливе виникнення тих самих побічних реакцій, що спостерігаються при застосуванні кожної з діючих речовин окремо. Супутнє застосування двох речовин не підвищувало частоту побічних реакцій. Найбільш поширеними побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням лікарського засобу, є фармакологічно передбачувані побічні ефекти β2-адренорецепторів агоністів, такі як тремор і серцебиття. Ці побічні реакції зазвичай були легкими і зникали протягом декількох днів лікування.

Подані нижче побічні реакції, спричинені застосуванням будесоніду або формотеролу, наведені за класами систем органів та частотою їх прояву. Побічні реакції за частотою прояву: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000) та дуже рідко (<1/1000).

Кандидозна інфекція ротоглотки є результатом осідання лікарського засобу в ротовій порожнині. Рекомендується проінструктувати пацієнта про необхідність полоскати рот водою після кожного вдихання підтримуючої дози, щоб мінімізувати ризик кандидозу ротової порожнини. Орофарингеальна кандидозна інфекція зазвичай відповідає місцеве протигрибкове лікування без необхідності припинення застосування інгаляційного кортикостероїду. При розвитку орофарингеального кандидозу слід полоскати рот водою також після застосування лікарського засобу при необхідності.

Як і за будь-якої іншої інгаляційної терапії дуже рідко (менше 1 випадку на 10 000 пацієнтів) можливе виникнення парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів та появою задишки після прийому дози лікарського засобу. Парадоксальний бронхоспазм, лікування якого слід розпочати відразу ж, реагує на швидкодіючий інгаляційний бронходилататор. У такому разі слід негайно припинити застосування лікарського засобу Симбікорт Турбухалер, оцінити стан пацієнта та за необхідності розпочати альтернативну терапію (див. розділ «Особливості застосування»).

Системні ефекти можуть виникати при інгаляційному застосуванні кортикостероїдів, особливо у високих дозах та тривалий час. Імовірність виникнення таких ефектів менша при застосуванні інгаляційних форм кортикостероїдів порівняно з пероральними. До можливих системних ефектів належать синдром Кушинга, кушінгоїдні ознаки, пригнічення функцій надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Можуть також спостерігатись підвищена сприйнятливість до інфекцій та порушення адаптації до стресу. Ці ефекти, ймовірно, залежать від дози, тривалості лікування, одночасного або попереднього застосування стероїдних лікарських засобів та індивідуальної чутливості пацієнта.

Лікування агоністами β 2 -адренорецепторів може призвести до збільшення в крові рівнів інсуліну, вільних жирних кислот, гліцерину та кетонових тіл.

Діти Рекомендується регулярно контролювати зростання дітей, які тривало застосовують інгаляційні кортикостероїди (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період застосування лікарського засобу. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Фахівці у галузі охорони здоров'я зобов'язані повідомляти про будь-які випадки підозрюваних побічних реакцій через національну систему звітності.

2 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати упаковку щільно закритою для захисту від проникнення вологи.

По 60 доз або 120 доз у пластиковому інгаляторі; по 1 інгалятору у картонній коробці.

За рецептом.